Експерт у справі Шеремета: «Методики ще немає, вона у стані розробки»

Портретно-психологічну експертизу у справі Шеремета експерти КНДІСЕ робили за методикою, яка перебуває в стадії розробки. Про це LB.ua розповів Юрій Ірхін – саме він відповідав за психологічне дослідження у справі. При цьому експерт запевняє: має підстави категорично стверджувати, що він не помилився.

«У нас через рік, може, через півтора чи два буде на виході методика»

Саме висновок КНДІСЕ слідство вважає важливим доказом причетності затриманих спецпризначенця Андрія Антоненка, дитячого хірурга й волонтерки Юлії Кузьменко та бойового медика Яни Дугарь до вбивства журналіста Павла Шеремета. 

«Методики ще немає, вона у стані розробки. Таку методику досліджень ми розробляємо вже два роки. У нас через рік, може, через півтора чи два буде на виході методика. При тому ми поки що плануємо не у відсотках визначати вірогідність, а такими критеріями: максимально вірогідна, максимально наближена, якось такими словами. Тут цифри не фігурують і не можуть фігурувати, бо йдеться про психологічне дослідження. Чи мова про авторську методику, інноваційний метод? Ну, мабуть, так», – розповів Ірхін LB.ua. 

Раніше Мін’юст відповів на запит захисту щодо методики експертизи, вказавши, що вона не зареєстрована, не є науково обґрунтованою і на реєстрацію взагалі не подана. 

Окрім того, Мін’юст зазначив, що експертизи базувалися не на методиці, а є особистою думкою фахівців. Проведення експертизи за незареєстрованою методикою суперечить «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень». Експертиза КНДІСЕ базується на літературі колишнього українського правоохоронця, вченого Владислава Сєдньова, який з початку російсько-української війни залишився на окупованій території і нібито навіть почав працювати в “Генпрокуратурі ДНР”. Зокрема, на його монографії «Нариси теорії судової експертизи», яку той видав у 2015 році, а Ірхін послався на неї у списку використаної літератури. 

«На превеликий жаль, з 2014 року ми з ним не підтримуємо стосунків. Це дуже видатний психолог, експерт, учений, доктор юридичних і медичних наук. Він там залишився, у нас розійшлись ідеологічні платформи. Там, у Донецьку. Зі слів захисників Юлії Кузьменко, він нібито працює чи то на “поліцію”, чи то на “прокуратуру ДНР”. Я про це не знаю. Ця праця є у вільному доступі. Я не знав, що вона видана тоді, коли він уже був у “ДНР”. Це відгомін 1937 року. Ви, мабуть, натякаєте на те, щоб я зрікся свого батька, брата? Мені нічого не заважає, я не сприймаю його як ворога народу, як запроданця. Він учений, який має результати своєї наукової праці, я ними скористався», – переконаний Ірхін.

 

Яна Дугарь і Юлія Кузьменко на засіданні суду

За словами адвоката Дугарь Віталія Коломійця, експертизи КНДІСЕ взагалі не можуть бути самостійним доказом. Але слідство так не вважає.

Чому слідство визнало експертизу ключовим доказом?

Експерт Юрій Ірхін каже, що для нього загадка, чому слідство визначило саме його експертизу основним доказом у справі. 

«Для мене це загадка. Я працюю тридцять років у цій сфері, це перший випадок, коли моя експертиза стала ключовим доказом. Психологічна експертиза – це і об’єктивна, і суб’єктивна сторона питань. Я не знаю, чому прокурор визнав її основною», – прокоментував експерт. 

«Підозра – це не обвинувачення, вона свідчить, що людина, можливо, вчинила злочин, а не беззаперечно. Ми брали висновок експертів, що можливо встановити за цими відео осіб, причетних до вбивства Шеремета, – каже натомість колишній прокурор у цій справі Сергій Зузак. – На стадії досудового розслідування ми визначили цю експертизу головним доказом, оскільки вона прямо вказувала на причетність підозрюваних до вбивства. Але на моє переконання, лише цієї експертизи як основного доказу недостатньо для направлення справи до суду. На початку ми не знали, що методика не зареєстрована, а є особистою думкою експертів. Безумовно, це підриває доказову вагу експертизи».

Що особливого було в міміці фігурантів при ходьбі

У своєму психологічному дослідженні Юрій Ірхін стверджує: порівняв і зіставив зображення ймовірних убивць Шеремета з камер відеонагляду за 2016 рік із відеозаписами підозрюваних Антоненка, Кузьменко та Дугарь за 2019 рік і дійшов висновку: це одні й ті самі особи. 

«Ми за психологічними ознаками визначили, що індивідуально-психологічні особливості рухової моторики невербальної поведінки цієї особи збігаються з цією, тобто вони належать одній особі – все. Чи на сто відсотків належать одній особі? Ну, не буває. На сто відсотків навіть не дає ДНК-експертиза, але я маю підстави категорично стверджувати, що так, вони належать одній особі», – розповів Ірхін. 

Разом із тим експерт відмовився уточнити, що на відео було унікального в міміці та пантоміміці. 

«Вибачте, я не можу про це розказати, бо вважаю це розголошенням. Дивіться, система дуже проста, є десять відео, з них виділяються характерні якісь риси: хода, пантоміміка, пози, жести, потім виділяються кластери на збіги. В одному і двох відео можуть не збігтися. Мова не йде про характерні особливості, перед нами не було завдання надати індивідуально-психологічну характеристику цим особам. Перед нами стояло лише завдання виділити маркери збігу», – відповів експерт. 

Насамкінець, наприклад, в експертизі на Яну Дугарь фахівець установив: індивідуально-психологічні маркери «переважно співпадають», на відео одна й та сама особа. Утім назвати цифру допустимої похибки такого збігу він також відмовився. 

Адвокат Віталій Коломієць (у центрі)

«Невербальна поведінка особи виявляється у спілкуванні, а про спілкування не йшлося, осіб порівнювали лише в русі. Зі стилістики висновку вбачається, експерти використали псевдонаукові формулювання, які взагалі не мають стосунку до предмету дослідження психології», – апелював натомість адвокат Коломієць.

Експерти МВС визнали записи непридатними

Важливо додати: у справі є щонайменше два висновки експертного центру при МВС, який відмовився восени 2019 року проводити аналогічні експертизи за цими відеозаписами. Там заявили: «Зображення не придатні для ідентифікації осіб за елементами зовнішності».

«Експертизи МВС і КНДІСЕ суперечать одна одній. Дивна позиція в слідчих, у такому випадку не можна на, очевидно, сумнівному єдиному доказі формувати підозру, а тим більше – обвинувачення», – вважає адвокат. 

Натомість Юрій Ірхін говорить: взагалі не розуміє, чому у справі за ініціативою адвокатів досі немає альтернативних експертних висновків, які спростували б його висновки.

«Я чесно скажу, взагалі не розумію, наші висновки легко “валяться”, якщо є альтернативні висновки експертиз. Для мене велике запитання, чому вони досі не провели аналогічну альтернативну експертизу за ці 9 місяців», – каже Ірхін. 

На прохання адвоката Тараса Безпалого чотири експертні державні установи одна за одною відмовили у проведенні аналогічної експертизи. Оскільки кажуть: методики немає, а в рамках психологічного дослідження ідентифікувати осіб за відео просто неможливо. 

Юрій Ірхін у цьому «замкненому колі» вбачає «політичне підґрунтя», бо справа резонансна, а тому експерти нібито бояться.

Катерина Петренко, Лівий берег
Translate »